опис змісту досвіду

Опис змісту досвіду

                                               «Я мислю, отже я існую»

                                                      (Рене Декарт, французький філософ)

 Дитина, яка бачить перед собою мету, не може не бути зацікавлена в розвитку власних здібностей.

                                                      Основна частина

 Розділ 1

Використання візуальних джерел інформації на уроках історії 

 Одним із найважливіших завдань навчання історії в школі є формування соціально адаптованої особистості,здатної до самореалізації через набуття учнем компетентностей. Вагому роль в даному процесі відіграють візуальні джерела історичної інформації. Учні розвивають навички користуватися додатковою літературою та Інтернетом,уміння систематизувати історичну інформацію,самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел,виявляти різні точки зору, критично аналізувати,порівнювати,оцінювати історичні джерела, висловлювати власну точку зору.

 В сучасних умовах,коли відбувається комп’ютеризація освіти,впроваджуються мультимедійні технології, постала можливість широкого використання візуальних джерел на уроках.

Візуальні джерела несуть ту ж інформацію,як і текстові. При цьому вони є більш яскраві , виразніші,сприйнятливі для учня,якому цікавіше з ними працювати.

На думку Ю.Комарова, візуальні джерела є абсолютно самостійними  джерелами інформації та набагато легше надаються для різноманітних тлумачень, дають більше простору для уяви, більш яскраві, більш придатні для сприйняття сучасним учнем.

О.Мокрогуз вважає,що історичне мислення не формуватиметься у школярів повноцінно за браком  різноманітних джерел,якими є фото, плакати ,карикатури на історичні події та політичних діячів.

У роботі з візуальними джерелами визначають три етапи:

опис,первинну та вторинну інтерпретації

.Опис передбачає детальну розповідь про зображене.

Первинна інтерпретація містить аналіз його сюжету,ознайомлення з посиланням автора.

Вторинна- висновки, що роблять учні під час аналізу джерела,залучаючи віс свої знання та досвід з історичної проблеми. Це спонукає учнів до аналітичного мислення,висловлення власних думок, переконань щодо подій,зображених на ілюстрації чи картині.

  Луїза де Бівар Блек ( Португалія, експерт Ради Європи з питань історичної освіти) зазначає:

Коли вчителі використовують візуальні джерела на уроці,вони мають розуміти,в чому полягає важливість цих джерел,які конкретні уміння і навички  необхідні для їх аналізу та наскільки ці вміння та навички є корисними у навчальному процесі. Учитель,крім цього,має усвідомити,що візуальні джерела мють відповідати критерію надійності.

Сучасні учні належать до покоління образу. Це означає,що вони вивчають більшість своїх шкільних предметів ,спираючись на візуальні конкретні образи, зображення з підручників.

Щодо вчителів,які їх навчають,то вони належать до покоління слова: коли вони навчались у школі,то спирались в основному на тексти.Фактично це твердження означає,що учні,читаючи описи у підручниках,створюють інтелектуальні,абстрактні образи того,що описується.

Таким чином,перед учнями стоїть складне і суперечливе завдання.В той час , як учителі конструюють власні образи ,прочитавши або прослухавши опис об’єкта, учні споглядають візуальні джерела і навчаються описувати їх,вживаючи слова,що є нелегкою справою для сучасного покоління дітей. 

Урок історії створює унікальний простір,який надається для таких мисленнєвих операцій.

Пропонується алгоритм опису та інтерпретації.

Опис:

  1.Зображені люди

 2. Пейзаж

3. Простір картини,його елементи

4.Форми і лінії 

5.Кольри та світлові ефекти

6.Чи відображено в  джерелі рух і який саме?

7. Позиція глядача

8.Що саме є у фокусі зображення?Баланс окремих елементів?

Інтерпретація :

1.Хто? коли?

2.Що відбувається ?

3.Символи,знаки,рухи.

4. Хто задіяний і чому?

5. Як текст і зображення пов’язані один з одним?

6. Первинну чи вторинну інформацію подано?

7.Яке повідомлення візуального джерела?

8. Які їдеї ,стереотипи чи упередження закладені  в зображенні ?   

       

Даний алгоритм є містком для формування аналітичного мислення засобами візуальних джерел.

 Першочергове завдання вчителя історії – допомогти молоді  побачити образи сучасності у світі минулого, сприяти вихованню толерантності, вихованості.

         На уроках історії  намагаюся урізноманітнити види інформації, залучати до навчального процесу значну кількість історичних джерел, з якими працюють учні, навчити учнів самостійно здобувати інформацію та робити припущення. Види візуальних джерел  - карти історичні, фотоматеріали і картини, графічна статистика (діаграми, графіки, таблиці). Це плакати і реклами, твори художників, відеофільми та відео свідчення. Вони  є самостійними історичними  джерелами і несуть інформацію таку ж, як і текст параграфа підручника.

Намагаюся докладно розібрати, що зображено на малюнку: на передньому плані, на задньому плані. Можливо є якісь цікаві моменти  праворуч чи ліворуч від основного задуму на плакаті, фото чи карикатурі. Окремо звертаю увагу на фон малюнка, кольори, в яких виконано малюнок, тобто на художні засоби оформлення даного візуального джерела.

Даю учням запитання: кількість зображених на джерелі людей, іх вік, в якому одязі вони зображені, як вони споглядають один на одного – адже міміка на обличчях людей багато чого може сказати про відношення зображуваних осіб один до одного. Чому саме художник в такому ракурсі зобразив дійових осіб візуального джерела?  Хто за люди зображені на візуальному джерелі? Хто вони як конкретні історичні особи, представники яких соціальних груп, партій, країн?

          Обов’язковим етапом опису візуального джерела є висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища чи  процеси зображені на ньому.

1)    Скажіть, в чому користь використання у сучасних підручниках різноманітних візуальних джерел нового покоління для учня і для вчителя? Запропонуйте обґрунтовану відповідь. Наведіть приклади.

Розвиток критичного мислення учнів у роботі з візуальними джерелами

відбувається через сприйняття, відчуття та осмислення. Головна мета діяльності вчителя:

1. Навчити учнів використовувати різні історичні джерела, критично осмислювати їх.

2. Знаходити у минулому можливі шляхи розв’язання сучасних суспільних проблем.

3. Використовувати набутий досвід та результати діяльності у своєму житті.

Використання візуальних джерел сприяє розвитку уявлень, умінь і знань. Орієнтується на індивідуальну роботу учнів, роботу в парах та групах.

Реалізується через аналіз, оцінку, свідомий вибір, осмислення та

відповідальність за власний вибір. Багато  вчених приділяло увагу використанню візуальних джерел на уроках історії: М.Стасюлевич, М. Рожков, Г.Селевко, В.Власов, О.Пометун,С.Кульчицький, І.Гирич,Т.Брехуненко та інші

           Вважаю, що використання візуальних джерел на уроках історії

-         сприяє формуванню історично-критичного мислення учнів, процесу пізнання, осмисленню явищ і фактів;

- формує навички дослідницької роботи, уміння виважено розглядати суперечливі  тенденції;

- допомагає виробити в учнів відповідні навички спостережень, критичне мислення;

- виробляє вміння аналізувати і синтезувати візуальне джерело,  викликає дискусію на уроці.

        Розділ 2 Технологія  критичного мислення: загальні підходи

1. Видатному американському мислителю Д.Дьюї належить твердження, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні інформації учням, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення.

 Критичне мислення в літературі визначається як здатність відрізняти те, що здається від знань, факти від суджень; це форма творчого відображення дійсності людиною, яка схильна розглядати ідеї з багатьох позицій.

  Її офіційними авторами і розробниками вважаються американці. В Україні практична реалізація була розпочата 1998 року Київським науково – методичним центром «Інтелект» в рамках проекту «Читання та письмо для критичного мислення (ЧПКМ)».

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з'явився в Україні майже 20 років тому. Натомість в освіті США та європейських країнах цей напрям сучасної освіти розвивається вже майже пів століття.

Критичне мислення дозволяє заглибитися в тему, відокремлюючи її частини для їх вивчення. Воно допоможе вам розглянути всі можливі перспективи, вирішуючи, що залишити, а що викинути. У той час як творче мислення розширює сприйняття, критичне мислення звужує і загострює його. Прагнучи найтоншого зосередження, критичне мислення є конвергентним.

2.  Критичне мислення є важливим для кожного етапу процесу розслідування.

Критичне мислення	Процес розслідування
Поєднувати
Поєднатися з темою, активуючи  попередні знання, задаючи  початкові питання, отримуючи розуміння всього, та враховуючи його важливість.	Питання
Вкладати
Вкладати час, енергію та інші ресурси, щоб дізнатися про тему.           Вирішити, як діяти далі.	План
Читати
Читати, вчитися, слухати, щоб дізнатися, розширити свій  словниковий запас, вивчити ідеї, зібрати інформацію,  оцінити її достовірність, і організувати ваші дослідження.	Дослідження
Висловлювати
Висловити те, що ви дізналися, за допомогою визначення, опису,  тлумачення, аналізу, розмірковування, обговорення, роблячи висновки.	Створення
Оцінювати
Оцінити те, що ви створили. Перевірити свою логіку і висновки, усунути неясності, продумати альтернативи, і відтворити зміст.	Вдосконалення
Ділитися
Поділіться тим, що ви дізналися, з іншими людьми,  навчаючи та обговорюючи.	Презентація

 Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам'ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток свідомого самостійного мислення учнів.

3. Люди, які мають навички критичного мислення:

Чесні самі з собою; Перемагають сумніви; Ставлять запитання;

Базують судження на доказах; Можуть відокремити головне від риторики;

Ними практично неможливо маніпулювати.

 Людина, яка критично мислить, вмітиме:

Визначити проблему; Перевірити використану інформацію;

Проаналізувати твердження, що лежить в основі інформації; Враховувати  альтернативні точки зору;

Визначати наявність підтексту в інформації; Робити висновки;

Приймати оптимальні рішення.

Ці   навички   потрібні   всім:   учневі   на   уроці,   покупцеві   в   супермаркеті, громадянинові на виборчій дільниці, менеджерові на робочому місці.

4. Ключові елементи критичного мислення:

-  Інформація - відправний, а не кінцевий пункт критичного мислення.

-                   Починається з постановки питання і подальшого визначення проблеми

-                   Базується на переконливій аргументації

-                   Володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації

-                   Грунтується на критеріях. Критерії - це положення, які бере до уваги критично мисляча людина, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу.

-                    завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії

5. Стратегії, методи та прийоми критичного письма ( основні )

«Сенкан».  Використання  "білого вірша",  в якому синтезовано інформацію, написання невеликого слогану з п'яти рядків.

"Діаграма Ейлера-Венна".  Створення графічної схеми з двох чи трьох кіл, які

частково накладаються одне на одне.

"Есе".  Письмовий твір, вільне, особисте трактування певної теми, обов'язково аргументоване.

"П'ятихвилинне есе".  Написання на протязі п'яти хвилин своїх враженнь щодо теми уроку.

"Дееятихвилинне есе".  Вільний виклад учнями думок з пропонованої теми без перечитування, перевірки чи критичого ставлення до написаного.

"Міні-есе". "Метод  гамбургера": вступ, основна частина,  висновки

"Переконуючий лист".  Клопотання. Аргументи та докази на підтримку позицій автора.

РОФТ. (Роль, отримувач,  форма, тема)

"Швидке письмо".  Від 1-2 до 5 хвилин шляхом дописування незакінченого речення розкривається певне питання.

"Вільне письмо". Можливість викласти ідеї з теми так багато, як зможуть за 5-10хв.

"Щоденник подвійних записів" . Читання для розуміння та взаємодія з ідеями, на які наштовхнулись.

  6.    Проблема розвитку критичного мислення хвилює сьогодні багатьох, адже успіх освіти визначається тим, як до неї підготовлені учні. На думку американських дослідників використання у викладанні методик критичного мислення має три стадії:

 евокація (постановка мети, розвиток навичок власного ціле покладання)

 усвідомлення смислу (дослідження проблеми)

 міркування (поширення засвоєного на новий контекст, бачення рішення проблеми)

    Дану методику можна зобразити поетапно:

- отримання інформації →

- постановка мети і завдань самими учнями →

 -творча власна діяльність (креативність) →

- підбір переконливих доказів та аргументів →

- викладання власного бачення даної проблеми з її подальшим обговоренням (діалог, дискусія).

  В ході її використання учні повинні оволодіти наступними вміннями і якостями:

• швидко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях

• критично мислити

• використовувати набуті знання та вміння в практичній діяльності

• бути здатним приймати нестандартні рішення, творчо мислити

• бути комунікабельним, вміти працювати в команді

• вміти запобігати будь-яким конфліктним ситуаціям і виходити з них

• цілеспрямовано використовувати свій потенціал  для самореалізації в професійному й особистому плані

• уміти добувати, переробляти інформацію

• бути здатним до вибору альтернатив, які пропонує сучасне життя

• вміти планувати стратегію свого життя

   Як результат, ми матимемо критично мислячу особистість, здатну до саморозвитку. Вона самостійно будує свою долю, реалізує життєве призначення через особистий вибір. 

Сформувати свідомого громадянина,  патріота,  професіонала,  людину з власним світоглядом,  способом  мислення,  почуттями,  вчинками ,поведінкою – важливе завдання виховного аспекту історичної освіти

Особливе місце займає формування національної свідомості та здатність критично мислити. Перше передбачає належність особистості до рідної землі, свого народу; визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; виховання почуття патріотизму, відданості в служінні народу.

Друге - здатність усвідомлювати та відстоювати особисту позицію в тих чи інших питаннях. Уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дії та вчинків.

                      Методичні рекомендації для ефективної роботи

 по національно-патріотичному вихованню на уроках:

1. Чітке  формулювання виховних завдань уроку

2. Забезпечення їх взаємодії з освітніми та розвивальними

3. Вдало підібраний девіз уроку

4. Логічний та емоційно вмотивований посил перед вивченням нового матеріалу( слово вчителя,робота з документами,ілюстраціями ,розповіді оцевидців,музична або віршована пауза і т.д.)

5.  Характеристика предмета,явища  чи образу дослідження ( на різних етапах уроку ). Узагальнення найголовніших рис для наслідування

7. Алгоритм повідомлення.  Практична частина ( в якій формі виконано – усне, письмове, відео вставка, колаж,   ілюстрації і тд.) Значення, емоції та думки  присутніх