Урок історії України,11 клас

«Україна в умовах десталінізації. Суспільно-політичне життя й політична боротьба в Україні»

 Очікувані результати:

- «відлига» торкнулася тільки окремих сторін життя радянського суспільства ;                                    - рамки  були занадто вузькими, щоб докорінним чином оздоровити його;                                                     - формування навичок аналізу й систематизації історичних фактів та їх критичного оцінювання;                                                                                                                                                            - удосконалення вміння  характеризувати історичного діяча 

- Дайте Вашу оцінку процесу входження Криму до складу УРСР.                                                           ( робота в парах або малих групах)

 - Чий сьогодні Крим?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТі

Вступне слово вчителя

Час  після смерті Сталіна в історії України можна умовно поділити на два періоди, які мали суттєво відмінний історичний зміст.Перший – це часи «відлиги», коли була здійснена спроба частково реформувати тоталітарну радянську систему, перетворити її на більш життєздатний суспільний організм..Сприяло цьому позбавлену влади Л.Берії та його прибічників,зокрема тодішнього міністра внутрішніх справ УРСР П.Мешика – організаторів масових репресій, депортацій, переслідувань інакодумців.  .Почалася реабілітація людей репресованих з політичних мотивів, ліквідація концтаборів, звільнення політв’язнів.

Проблемне питання:

Чому процес лібералізації відбувавсяза принципом «крок уперед, два назад»?

Інформація для роздумів  14 лютого 1956 р., в день відкриття з’їзду, М.Хрущов запропонував вшанувати вставанням пам’ять «видатного діяча комуністичного руху» Й.В.Сталіна. А 25 лютого він виступив із критикою культу особи

Як можна пояснити ці вчинки однієї людини?

Без траурных флагов на башнях казенных,

Без поминальных свечей и речей

Россия простила невинно казненных.

Казненных простила и их палачей.  

 Міні-словничок: відлига,  десталінізація, лібералізація, реабілітація, децентралізація, незаконно репресовані, ГУЛАГ, культ особи, саботаж

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАлу

1. Сусп ільно-політичне життя в  УРСР напередодні XX з’їзду КПРС

Ознаки оновлення:

-суттєві кадрові перестановки і зміна керівництва на місцях

- процес українізації керівних кадрів(своєрідна подяка)

- зміни в республіканському держапараті

- зростання представництва українців у всесоюзному керівництві

Висновок: формується політична  еліта,що починала в сільському господарстві.

? Якими обставинами були зумовлені ці зміни ?(ст127-128,Шевчук)

2. XX з’їзд  КПРС і початок лібералізації Бомба уповільненої дії,яка не вибухнула.

 Мільйони людей ще перебували в сталінських ГУЛАГах. Ще кровоточили рани від братовбивчої війни на західноукраїнських землях.І все ж у суспільно-політичному житті назрівали суттєві зміни. Вагомою подією на цьому шляху став XX з’їзд КПРС (14– 25 лютого 1956 р.).

 На час проведення з’їзду Хрущов виявив неабияку стійкість і всупереч багатьом партійним діячам зважився на розвінчання злочинів сталінізму.

25 лютого 1956 року на закритому засіданні XX з’їзду КПРС у Москві перший секретар ЦК партії М.Хрущов виголосив таємну доповідь, присвячену культу Сталіна. Це був акт громадянської мужності й далекоглядності нового лідера. Доповідь викликала шокову реакцію в залі.

Документ,ст..112 -обговорення

Які Ваші враження від цього документа?Наслідок-лібералізація суспільно-політичного життя

? В чому історичне значення доповіді?Чому вона не містила аналіз справжніх причин формування культу особи? Яка система породжує подібні явища? А в нашому сьогоднішньому політикумі можливий культ особи?

Висновок:Політика партії на всіх етапах  соціалістичного будівництва була правильною. Двух мне ний быть не может

              Пам»ятка                                              Значення XX з'їзду КПРС

1.     З’їзд засудив широку репресивну практику тоталітарного режиму.

2.     Вперше було наведено численні факти злочинів і прямих зловживань владою Й.Сталіна і його оточення, абсолютного нехтування законом.

3.     Була здійснена ревізія сталінської моделі радянського суспільства.

4.     М.С.Хрущов звинуватив сталінську владу в незаконних переселеннях народів у роки війни, в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, у численних репресіях повоєнного часу.

5.     З’їзд започаткував важливі зміни в суспільстві.

6.     Це був важливий і сміливий крок на шляху десталінізації, що відкривав реальні перспективи лібералізації, а в майбутньому – демократизації суспільного життя.

3. Реабілітація жертв сталінських репресій

 Самостійна робота в парах з Матеріалом підручника та інформаційної картки 1.

Інформаційна картка 1.

Перші кроки десталінізації

Наприкінці березня 1953 р. оголошено амністію, яка стосувалася осіб, засуджених на до строк п’яти років, а також за посадові, господарські та деякі військові злочини.

Під амністію потрапили вагітні жінки, неповнолітні (до 18 років) та жінки, що мали дітей до 10 років.

Указ президії Верховної ради СРСР передбачав скорочення на половину терміну покарання тим, хто був позбавлений волі строк понад п’ять років, за певними винятками.

У1953 р. почалася реабіліція незаконно репресованих дітей, а влітку – восени перші з них повернулися з таборів та заслання.

Восени 1953 р. ліквідували інструменти масових чисток і терору – воєнні трибунали військ МВС і Особливу нараду МВС, яка мала право застосовувати в адміністративному порядку висилку, заслання і ув’язнення.

Вчитель. Реабілітації, які почалися в 1953–1954 роках, продовжувались і в 1955 р., але вони здійснювалися дуже повільно. За рік повернулося додому не більше 10 тисяч осіб, і то переважно партійних працівників 30-х років, які залишилися живими.

- етапи ст..113

- документ,ст..113 робота,обговорення

- Цифри і факти.Аналіз

Розгорнулась «десталінізація по вертикалі» – автоматичне шаблонне засудження «культу особи» всіма партійними та ідеологічними структурами.

Але процес десталінізації в Україні відбувався повільніше. Із запізненням у пресі стали з’являтися статті в «дусі рішень XX з’їзду». Тон і зміст критики української преси були стриманішими, ніж загальносоюзної

Зміни торкнулися .переважно сфери культурного життя,окремих партійних та державних діячів

( дані,ст130-131,Шевчук)

 До березня 1957 р. повернулися до рідних осель 20043 учасники оунівського руху і 22497 «бандитських по-собників», 6416 осіб, засуджених за інші антирадянські виступи, 9111 членів сімей оунівців, висланих за рішеннями особливих нарад МВС СРСР.

Непослідовність і непевність десталінізації найнаочніше ви явилися в процесі політичної, юридичної та громадянської реабілітації жертв репресій сталінізму. На кінець 50-х рр. органами КДБ і прокуратури республіки було переглянуто справи майже 5,5 млн осіб, які перебували на обліку репресивних органів; Фактично було реабілітовано 58% репресованих.

Найбільш кричущим парадоксом «відлиги» було те, що процес реабілітації жертв сталінських репресій супроводжувався новими репресіями – політичними.

На XXI з’їзді КПРС (січень 1959 р.) М.Хрущов заявив, що в СРСР немає фактів притягнення до судової відповідальності за політичні злочини. Це було брехнею.

Проаналізуємо деякі факти. Самостійне опрацювання учнями інформаційної картки 2

Інформаційна картка 2

Політичні репресії періоду «відлиги»

1.     Протягом 1954–1959 рр. в Україні було притягнено до судової відповідальності й піддано іншим формам переслідувань за «антирадянську діяльність» близько 3,5 тис. осіб.

2.     У 1958 р. в м. Івано-Франківську КДБ викрив групу української молоді (робітників і студентів), яка створила організацію під назвою «Об’єднана партія визволення України».

3.     За деякими даними, у це йчас існували тернопільська, ходорівська, коломийська, стрийська та інші групи.

4.     В 1961 р., коли піднялась нова хвиля засудження злочинів Сталіна, а його мумію винесли з Мавзолею, в Україні була репресована група львівських юристів, які збиралися агітувати за конституційний вихід України зі складу СРСР

5.     Членів групи (Л.Лук’яненка І.Кандибу, С.Віруна та ін.) звинуватили в «зраді Батьківщи» й засудили на максимальні строки ув’язнення.

6.     В 1961 р. КДБ викрив у Львові підпільну організацію «Український національний центр». Керівника її розстріляли, інших засудили до тривалих термінів ув’язнення.

? Що спонукало вождя до лжесвідчень?

4. Наростання опору десталінізації.Розправа над політичними противниками

 Процес лібералізації неоднозначно сприймався оточенням Хрущова, саме тому на червневому пленумі ЦК КПРС (1957) групою осіб на чолі з Маленковим, Кагановичем І Молотовим була зроблена спроба усунути його з поста першого секретаря. Хрущову вдалося відбити атаку «сталіністів» і зміцнити свої позиції. Після цих подій центр влади остаточно перемістився у партійні структури, а влада ще більше сконцентрувалася в руках Хрущова, який 1958 р. став головою Ради міністрів СРСР.                                                                                                              ст131-132 ,Шевчук

? Хрущова іноді називають «кандидатом у Сталіни»?Ваша думка 

«22 з»їзд КПРС ст132,Шевчук

Висновок: усунення всіх політичних противників.

5.  Характер і межі демократизації державного життя

Які заходи були здійснені в межах політ реформування? Підр,ст115 Пометун

 У другій половині 50-х років центр пішов на деякі поступки союзним республікам.

Інформаційна картка З

Розширення прав союзних республік

1.     Ліквідовано міністерство юстиції СРСР.

2.     Розширювалися компетенції республік в адміністративно-політичній сфері. Зокрема, в їхнє відання передавалися питання обласного та крайового адміністративно-територіального устрою.

3.     Розширювалися законодавчі права. До компетенції союзних республік віднесено прийняття Цивільного, кримінального і процесуального кодексів, установлення основ законодавства про судоустрій і судочинство.

4.     Розширювалися компетендії республік і в економічній галузі. В їхнє підпорядкування передавалося багато промислових транспортних підприємств. Були створені союзно-ресбліканські міністерства чорної металургії, вугільної, паперовоїта деревообробної, легкої, текстильної промисловості, вищої освіти і зв’язку.

 Висновок: Проте розширення прав і компетенції республіки у ці роки не могли глибоко вплинути на реальний економічний і політичний суверенітет України.

6. Відношення в суспільстві до Хрущова. Відставка.

-Схарактеризуйте відношення різних верств суспільства до діяльності Хрущова:

(чиновництво,робітники,селяни,інтелігенція)

Підготуйте та розіграйте по ролях епізоди засідання Президії ЦК КПРС 13-14 жовтня 1964 року.

? А Хрущова було усунено від влади легальними методами чи незаконно?

Ваше ставлення до Микити Хрущова як до політичного та державного лідера

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Розв’язання проблемного завдання

 Нова атмосфера в суспільстві, яка склалася після смерті Й.Сталіна, сприймалася як «відлига» після суворих і тиранічних порядків. Після XX з’їзду КПРС почалась десталінізація – процес очищення радянського суспільства від характерних ознак культу особи Й.Сталіна (1956–1964).Але засудження «культу особи Й.Сталіна» виявилося неповним, обмеженим: не було розкрито передумов і причин культу та його злочинних наслідків. Тоталітарна система дозволила критикувати Й.Сталіна лише у визначених нею межах, вихід за які не допускався. Нове партійно-державне керівництво, розв’язуючи критику «культу особи Й.Сталіна», прагнуло переконати народ, що сталінські злочини були лише «деформацією» соціалізму.

Дії М.С.Хрущова щодо викриття «культу особи» Й.Сталіна не були послідовними та завершеними. Його доповідь на XX з’їзді КПРС не опублікували в СРСР, хоча текст її відразу потрапив на Захід. Хрущов критикував особисто Й.Сталіна і тільки його одного. Він не дав відповіді на головне питання – що за система панує в СРСР, за якої людина типу Сталіна може доступитися до влади і впродовж десятиліть тримати суспільство у стані страху.

М.С.Хрущов, негативно оцінивши репресії, водночас схвально відгукувався про внесок Й.Сталіна у справу побудови соціалізму. Нічого не було сказано про згортання НЕПу, про насильницьку колективізацію із жахливим голодомором, про ліквідацію у країні демократичних свобод. Хрущов не піддавав сумніву тоталітарну систему.

 В умовах збереження основ командно-адміністративної системи лібералізація суспільно-політичного життя так і не відбулася.

Партія не може влаштовувати Варфоломіївських ночей. Коли до Хрущова звернулися за роз’ясненнями, він відверто сказав, що коли притягати до відповідальності всіх, хто прямо чи побічно причетний до злочинів Сталіна, то доведеться відправити у в’язниці більше людей, ніж було звільнено в ході реабілітації.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Цінність почутого та проаналізованого

«Відлигу» в суспільно-політичному та культурному житі Хрущову відстояти не вдалося. Вона була загублена діями самого лідера КПРС. Ініційовані Хрущовим численні реформи, створюючи ілюзію безперервних перетворень, не зачіпали основ тоталітаризму. В критичних для системи ситуаціях застосовувалися сталінські методи, про що свідчать події в Угорщині в 1956 р. чи Новочеркаську в 1962 р.Межі «відлиги» були занадто вузькими, щоб довести реформи до логічного завершення й докорінним чином оздоровити суспільство.

V. Домашнє завдання

Матеріал підручника тема 13

       Завдання до пункту 5

  Характеристика державного діяча по плану( додається)