Візуальні істджерела

Використання візуальних джерел на уроках історії

       

 Першочергове завдання вчителя історії – допомогти молоді  побачити образи сучасності у світі минулого, сприяти вихованню толерантності, вихованості

На уроках історії я намагаюся урізноманітнити види інформації, залучати до навчального процесу значну кількість історичних джерел, з якими працюють учні, навчити учнів самостійно здобувати інформацію та робити припущення. Види візуальних джерел це карти історичні, фотоматеріали і картини, графічна статистика (діаграми, графіки, таблиці). Це плакати і реклами, твори художників, відеофільми та відео свідчення. Вони  є самостійними історичними  джерелами і несуть інформацію таку ж, як і текст параграфа підручника.

Намагаюся докладно розібрати, що зображено на малюнку: на передньому плані, на задньому плані. Можливо є якісь цікаві моменти  праворуч чи ліворуч від основного задуму на плакаті, фото чи карикатурі. Окремо звертаю увагу на фон малюнка, кольори, в яких виконано малюнок, тобто на художні засоби оформлення даного візуального джерела. Даю учням запитання: кількість зображених на джерелі людей, іх вік, в якому одязі вони зображені, як вони споглядають один на одного – адже міміка на обличчях людей багато чого може сказати про відношення зображуваних осіб один до одного. Чому саме художник в такому ракурсі зобразив дійових осіб візуального джерела?  Хто за люди зображені на візуальному джерелі? Хто вони як конкретні історичні особи, представники яких соціальних груп, партій, країн?

          Обов’язковим етапом опису візуального джерела є висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища чи  процеси зображені на ньому.

1)    Скажіть, в чому користь використання у сучасних підручниках різноманітних візуальних джерел нового покоління для учня і для вчителя? Запропонуйте обґрунтовану відповідь. Наведіть приклади.

Розвиток критичного мислення учнів у роботі з візуальними джерелами

відбувається через сприйняття, відчуття та осмислення. Головна мета діяльності вчителя:

1.Навчити учнів використовувати різні історичні джерела, критично осмислювати їх.

2. Знаходити у минулому можливі шляхи розв’язання сучасних суспільних проблем.

3. Використовувати набутий досвід та результати діяльності у своєму житті.

Використання візуальних джерел сприяє розвитку уявлень, умінь і знань. Орієнтується на індивідуальну роботу учнів, роботу в парах та групах.

Реалізується через аналіз, оцінку, свідомий вибір, осмислення та

відповідальність за власний вибір. Багато  вчених приділяло увагу використанню візуальних джерел на уроках історії: М.Стасюлевич, А.Гпртвіг, М. Рожков, Г.Селевко, В.Власов, О.Пометун.

           Вважаю, що використання візуальних джерел на уроках історії сприяє формуванню історично-критичного мислення учнів, сприяє процесу пізнання, осмисленню явищ і фактів. Формує навички дослідницької роботи, уміння виважено розглядати суперечливі теми. Саме  детальний опис візуального джерела, який я використовую у своїй роботі, допомагає виробити в учнів відповідні навички спостережень, критичне мислення, виробляє вміння аналізувати і синтезувати візуальне джерело,  викликає дискусію на уроці.

         Наприклад, використання на уроках історії візуальних джерел – карикатури.          

         Коротко повідомляю учням, що ще  на початку  18 століття у пресі з’являються карикатури на соціальні і політичні теми. Їх призначення: повідомляти не писемному населенню про події, які відбуваються в країнах, та державних діячів. У 20 столітті карикатури використовують для агітації та пропаганди під час воєнних та економічних кризових явищ у суспільстві.

         Карикатура – це особливий вид індивідуального мистецтва, яка відображає погляди і переконання автора, відображає погляди певних соціальних або політичних груп.  ЇЇ призначення – викликати певні почуття, спонукати до певних дій  тих, хто розглядає дане візуальне джерело.

          Особливу увагу звертаю на позицію автора: що намагався він  зобразити, як передати свій погляд, свій настрій, своє відношення до зображуваних осіб? Звертаю увагу на підпис візуального джерела та зображення на ньому. Яка історична ситуація, та яке співвідношення має візуальне джерело з текстом підручника? Це допомагає аналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну чи соціальну належність.

2)    Потренуйтесь у складанні декількох пам’яток та алгоритмів для учнів до різних типів візуальних джерел (за вашим вибором).

         Візуальні джерела можуть використовуватися як мотивація уроку, підсумок, як складова тематичного оцінювання. Під час роботи з візуальними джерелами також використовується пам'ятка "Алгоритм роботи з візуальними історичними джерелами".

                     Алгоритм аналізу історичної карикатури

1.     Хто зображений? Це реальні люди?

2.     Як вони одягнені? Назвіть їх.

3.     Що вони роблять? Які персонажі представлені?

4.     Яку історичну інформацію хотів донести автор?

5.     Про які події містить натяк у карикатурі?

6.     Що ви знаєте про ці події?

7.     В якому джерелі могла з’явитися ця карикатура? В який час?

8.     Які політичні погляди представляє автор?

9.     Яким є його ставлення до подій?

          Розробляючи пам'ятку необхідно враховувати вікові особливості учнів, так як з кожним роком навчання вміння описувати зображені події, визначати соціальні групи та політичні позиції ускладнюються.

            Пам’ятка аналізу історичного джерела (карикатури)

1.     Уважно розглянь візуальне джерело. Прочитай підпис.

2.     Який фон та в яких тонах виконано малюнок?

3.     Дай аналіз  переднього плану малюнка.

4.     Що зображено на малюнку на задньому плані?

5.     Кого (що) зобразив автор малюнка праворуч та ліворуч головних героїв?

6.     Опиши скільки людей зображено на малюнку, який їх вік, в якому одязі вони зображені?

7.     Який вираз обличчя зображених героїв?

8.     Хто це за люди як конкретні історичні особи, яких партій, яких країн представники?

9.     Як автор передає своє відношення до зображуваних осіб?

10.                      Яке співвідношення має візуальне джерело до тексту підручника на тему:……………..?

11.                      Які почуття у вас викликало це візуальне джерело? 

12.                      Для кого була спрямована карикатура? Наскільки, на ваш погляд, карикатура стала дієвою?

           Якщо при роботі з історичними джерелами в 5-6 класах достатньо простого аналізу і висновку, то в 7-9 класах учні вчаться вирішувати проблемні завдання, виділяти головне, порівнювати матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

            Алгоритм роботи з візуальним історичним джерелом

                                     для учнів 5-8 класів

               1. Що зображено (сцена з повсякденного життя, політична подія, портрет тощо)?

                2. Де відбувається подія? Які характерні ознаки зображуваного місця?

                3. Яка історична подія зображена? Знайдіть в підручнику матеріал, що відповідає зображеному.

              4. Опишіть зображених осіб.

              5. Яка інформація закладена в зображення?

          У старших класах навички роботи з історичними джерелами вдосконалюються. Матеріал вимагає більш високого рівня пізнавальної і розумової діяльності, критичного ставлення до тексту, самостійного, творчого застосування знань. В 10-11 класах історичні джерела використовуються для складання портретів історичних осіб. Цей процес розвиває історичне мислення учнів Робота з джерелами повинна відбуватися на різних етапах уроку. Дослідницька робота з документами можлива для використання і в позакласній та позаурочній діяльності.

.

           Алгоритм роботи з візуальним історичним джерелом

                            для учнів 9-11класи

              1. Що зображено?

          2.Коли відбувалася подія? З чого це випливає? Наскільки співвідноситься з   підписом до джерела? Коли надруковано зображення, з якою метою?

          3.  Де відбуваються події? Які характерні ознаки зображуваного місця? Яке це має значення?

4.     Дати характеристику зображених осіб: до яких соціальних груп і типів вони належать? Чому саме такий склад учасників?

5.     Хто автор зображення, яка його соціальна та політична позиція, ставлення до зображеного?

6.     Де і коли надруковано це зображення (в той час, коли відбувались зображені події чи пізніше, в офіційному чи опозиційному джерелі)?

7.     Чи є зображення типовим для епохи? Чи відображає воно певну тенденцію, явище і наскільки повно та об'єктивно?

3)    Підготуйте приклади із використанням візуальних джерел для формування історично-критичного мислення учнів на уроці. Надайте підготовлені приклади для обговорення у групі.

          Наприклад, під час вивчення теми «Радянсько-німецький договір про ненапад від 23 серпня 1939 року (пакт Молотова-Ріббентропа)» я використовую візуальне джерело, а саме: карикатуру.

                               

           Завдання для учнів:

           Розглянути в підручнику карикатуру та визначити її зміст.

                          ЗАПИТАННЯ ДЛЯ УЧНІВ:

1.     Хто з глав держав зображений на цій карикатурі?

2.     На яке весілля є натяк у джерелі? Укажіть назву і рік цієї події.

3.     У чому полягала безпосередня причина укладення пакту?

4.     Які були результати укладення пакту?

5.     Поясніть, у чому, на вашу думку, висловлене ставлення автора до цієї події.

6.     Які наслідки для Європи мав радянсько-німецький договір?

7.     Дати назву карикатурі.

Учень підсвідомо може перейняти позицію автора, яка завдяки своїй негативній образності підсвідомо стає привабливішою, завжди звертає увагу, ретельно  аналізує карикатуру, робить висновки.

         Робота з джерелами повинна відбуватися на різних етапах уроку. Дослідницька робота з документами можлива для використання і в позакласній та позаурочній діяльності.

.